Іду як сын

Карпати давні й вічно молоді,
казково красні узимі й уліті!
Я д'вам іду в біді й у горазді,
Бо вы для мене – майдорожі в світі.

У вариши я буду ци в селі –
крышіт мене , як крышит Тиса кригу,
кедь стану зрадцьом отчої землі,
вадь честь продам, гикой нетрібну книгу.

Туй рай і пекло заповів нам Бог.
І в мому серцю ваша бий натуга.
Кедь у души не еделвейс, а мох –
не пошкодуйте бороны, ни плуга!

Мы – плоть єдна! Й живот єден у нас,
і співанка, і сонце понад нами…
Я д’ вам іду,
іду, як сын до вас
з русинськыми утіхами й жалями.