Путь у Париж

Ланка Пiтри наламала
Вḗршнi горы тēнґēри́цї.
Завто́ Партiя зобра́ла
Хлṓпӯв, жӯн и молоди́цї:
Убира́вуть, майдостойных;
И́пных, кра́сных ги коси́цї -
Вбы дēлēгацїю загна́ти
Ид францу́зӯм заграни́цю...

Дӯйшṓв шор и ōд Васи́лю.
Ка́жуть му: "Дай Бо́же, Ци́лю !"
Йди ану́ш, пони́кай свíта,
Вбы-сь ни по́ходив ги дїд ты:
О́бчан быв "пятьо́х" держа́в –
Дако думать: "Вíдїв Свiту!",
А тот бе́рега Боржа́вы
Ниґда-шу́га ни лиша́в.

Д́ōмӯ́ верну́в ся наш Васыль.
Сві́тить ся, ги вта форґіта.
"У́пив-ись ? Ци што ся ста́ло?" -
Звíдать го жона́ Марґіта.
"Му́дра жо́но, - каже Ци́льо -
Уд те́бе нич ни утайи́ш ?!...
Но, путь нас че́кать, моя мила,
Бо йдеме́ мы ...у Париж!"

"Ги тŷв ку́рици зêрно́
Й нам ся тра́фило оно́:
Ку́фры в ва́ндры бы лади́ти !" -
Го́йкали уд щастя дї́́ти.
А́йбо ра́дӯсть бы́ла в хы́жи,
Ож Ма́мка з Ня́ньком в путь iду́ть:
Чōвкола́ды ōнь з Парижу
Ташкы́ пṓвнi привēзу́ть !"

Кōй у Стары́х дїти́ лиша́ли:
Хрēсти́ли їх и цюльова́ли.
Як у́йшли вон з того обыстя,
Што “грїх тайи́ти" ? – зарēва́ли...
Як уд сēла́ ся удклони́ли;
Самі́ красно́ ся помолили;
На куму́ лишили хы́жу
И у́дали ся до Парижу.

Йщи темно вон. (Готēль «Пети́т»).
Мо́рґiтов уже мори́т:
"Ва́ську ! Пṓ́тьку ! Тŷ́лько спиш –
Йти бы, ни́кати Париж !
До́ма-сь го́ден до́ста спа́ти !
Да́ле будéш банова́ти !"
Нич ны го́ден быв вчини́ти,
Жонї му́сїв полїви́ти.

Раз бы́ла Тṓрōня Ēйфḗль.
За нив пӯшли́, у Сант-Шапḗль:
Там Лṓці ду́мав йти вд прича́щю,
Бо зрана, сḗґінь, бігав на́ще.
А да́ле Лувр: .. и "Монна Лїза"
Глота́ ōд кṓтрюв лїзла й лїзла...
Зайшли́ в "Bistrot" туристы сї́сти,
Обы дачого-сь вжек iзїсти.

Туй ке́лнер та́куй гурї́ ни́ми,
Бо хоче знати што бы зї́ли.
Василь: "Я чув за ваш сохта́ш,
Ож йщи нам бу́ндаш-жабу даш...
Ра́тоты нам - omelette !
Масла, пíкничкы, baguette !
Тай поку́шав бы'м вино́,
Ож ба яко́є в вас оно́ !

Василь “по Свốму" лопота́в...
Француз - у себе штōсь писа́в ...
На йсе Марґiта позира́ла
Й ни дōвiря́вучи мовчала.
"Францу́зьку-сь нич ни хṓтїв вчи́ти.
У вас урок – бiг-ись кури́ти ..." -
Сяк жо́на му́жа докоря́ла.
Кōй принесли́ всьо?! ...замовча́ла.

Васьо́: "Смiшна́-сь, ги вта дїти́на,
Пак і́хня бḗ́сїда - лупи́на!"
На йсе, їх ке́лнер на́гле став;
По дṓброму попозира́в.
Розгла́див пе́рстом тōнкí у́ста:
"Кобы́ ни Ма́мка была з Ху́ста
Выда́в бы бы́ла туй "лупи́на",
А ни Прова́нська солони́на!"

Мораль у при́шты дуже про́ста –
Ож вчи́ти ся нам треба до́ста,
Бо и́ншак че́кать нас моро́ка!
Исе́, ги-бы́ з єдно́го бо́ка...
Но, хвала Бṓ́гу, за вту Ма́мку,
Што Путь привӯ́х ї у Париж,
А Ты, "по-На́шому", Соло́дка
З дїти́нков сōбí говори́ш!

Темы

Гляданя

Творы

Збирькы

Авторы