Телефон

Áдде, звóнить ми тêлêфон.
- Ало! Кō вто там?
- Слон.
- Вы уд кóго?
- Уд камíла, цїмбора мóго.
- Што Вам треба у сїм рáна?
- Фíномного марципáна.
- Кӱ́лько го треба и про кóго?
- Исé про сы́на мóго.
Айбо много ни треба гнáти
Піцїцькому дїтиняти.
Зажêнїть му ґêлêтóк зас пять,
А може шість,
Бо бӱ́льше вӱн ни ізїсть.

А дáле позвонив
Крокодил.
Ōнь рêвáв тот,
Так ня проси́в:
- Пáнночку ми́лый,
Зажêнїть нам калōші-
Менї и жōнї и Татōші.

- Ба, ци ни вам, -
Днись ты́ждинь-
В Нêдїлю
Загнáв им дві пáры
Парáдных калош?
- А, пак тоты́,
Што загнáли сьте,
Áдде в Нêдїлю,
Мы ужéк їх ізїли.
Зажêнїть дванáдцить другы́х,
Калош ґумійóвых новы́х.
И я, и жóна, и Татош
Чêкає ме солóдкых калош.

А по ньӱм ми звонили куни́цї:
- Нам бы треба даякí рукави́цї.

А потӱ́м позвонили лишкы́:
- Будьте дōбрї, зажинїть нам книжкы́!

А пак позвонив мêдвíдь
И у тêлêфóн ми твéрдо рычи́ть.
- Почéкайте мêдвíдь, ни рêвíть,
А што бы Вам трéба кажíть.

Айбо овӱ́н лиш "Му" тай "Му"-
Бог го знáє, што трéба му.
"Покладїть, прōшу Вас, тêлêфóн!" -
На йсе упōвíв я єму.

Позвонили ми й вōлянкы́:
- На чêрéвa бы нам треба лїкы́.
Из жабóк мали сьме гостинкы́ -
Зажêнїть, будьте дōбрї, цяпкы́.

А учора, світ-зōря, звóнить ми свиня.
"Соловêйка бы ми!" - хрючи́ть ми онá -
"Лажу пáртіі из опêрет,
А из ним у ня уйде
Парáдный дует".

- Соловêйка?! Нїт! Нїт! Нїт!
Вы до вōрōны лїпше звōнїть,
Бо йщи ни чула за сякóє Зêмля,
Вбы соловêйко спӱвáв й порося!

И назáд, мêдвíдь:
- Пáнночку, поможíть!
Мусай спасти́ коня морськóго,
Бо вӱн прьӱмкнӱ́в яричá морськóго.

И сякá у ня морóка
Цїлый ди́нь:
Дзинь-дзи-ли́нь,
Дзинь-дзи-ли́нь,
Дзинь-дзи-ли́нь.
Вадь тюли́нь звóнить ми,
Вадь оли́нь.

Дві ґазêлы позвонили
И в єдну мíру цōрконїли:
- Ба ци прáвда, ош згōрїли
Гет ушы́ткi рїнґішпíлы?

- Но, ни прикáзуйте ґазêлы!
Чêкáвуть дїти́ рїнґішпíлы
И гíнтолкы обставуть цїлі...
Вы бы, пáнїкы ґазêлы
Свíтом бы ни войити́ли,
А Луна-Парк йдїть навщиви́ти -
Там дóста мош ся вам вози́ти!

Но вті такōй ги подурїли,
Они́ лиш свóє цорконїли:
- Ба ци прáвда ош згōрїли
Гет ушы́ткі
рінґішпíлы?
Йōй, бо натїряні ґазêлы!

А учóра кêнґуру ми звони́ла:
- Ба ци йсе ни квартїль
Мыйдоды́ра?

- Нїт, ни йогó.
- А, Мыйдодырóва де?
У ня кōй мêйриґ зайдé
Я загóйкав:
- Ни знáву што Вам уповíсти!
У "Информáцїю" звōнїть
На нyмерo двіста!

Я три дны ни спав,
Я ухляв.
Трéба бы ми спочи́ти,
Óко бы бодáй зажмури́ти.
Айбó-м лиш льӱг -
Вжек звони́ть.
- Ко йсе?
- Йсе я, носорьӱ́г.

- А у вас што?
- Йōй, до біды́!
Біжíть Вы лиш д'нам
Сюды́.
- А почéкати ци мож до рáна?
- Нье! Спасїть!
- Пак, кого?
- Гіпопотáма.
Зарвáв ся тот у кал ...
И у калóви лêжи́т
Гіпопотáм.

- Упáв у болóто?
- Áйно. Мáє ме из ним біды́,
Бо и ни кынé ся, сарáка,
Ни туды́ ни сюды́.
Йщи утóпить ся тот,
Гет до бiды́!

Овӱ́н ни уйде из тóго сам -
Пропáде Гіпопотáм!

- Мōтузкӱ́в я налажу
И тáкой нáраз д'вам біжу.

Упōвí-м вам ниборятка,
Нич ни лéгка вто робóта,
Кōй мусай тягти́ из кáла,
Грубого Гіпопотáма!


Темы

Гляданя

Творы

Збирькы

Авторы